05.10.2024 17:23
Бердянськ обʼєднав таланти до 197-ї річниці
До 197-ї річниці міста Бердянська міська військова адміністрація провела два творчих фестивалі - образотворчий «Палітри Бердянська» та словотворчий «Літературний бриз».
З різних куточків України, з закордону і, звісно, з рідного Бердянська ми отримали сотні робіт в різних номінаціях! Нашим учасникам від 6 до 35 років вдалося у різний спосіб передати красу, ідентичність, гордість, тугу і надію.
💌 Ділимося з вами цим щемливим контентом, щоб ви разом з нами насолодилися творчістю бердянців про своє рідне місто.
✍️ Альона Осіння згадує рідне місто в есе: 💌
«Закінчилося ще одне літо! Така щаслива пора для мене та моїх друзів! Але, не буде чудових фото в соціальних мережах. Ви запитаєте чому? На жаль, для мене це третє літо без рідного міста, домівки. Похизуватися немає чим. Лише щемливі спогади гріють моє серце. Мені пощастило. Так. Скажите ви, бо я народилася біля моря. Моє рідне місто - Бердянськ, де я провела найщасливіші вісім років свого життя.
А чи знаєте ви, яке воно, життя в рідному місті біля моря? Це справжня екзотика. Сліпуче сонечко, теплий подих вітерця, гарячий пісок. А ще ранкові прогулянки на велосипеді, сніданки під звуки чайок та морських хвиль, це квіти біля садиби на околиці міста, це моя рідна школа, улюблене заняття .Часто згадую, як ми з дідусем ходили на риболовлю, на нашій дамбі ловили бичок (інколи був навіть дуже добрий улов), а потім до нас доєднувалася вся наша велика родина. Ми разом куштували смаколики та милувалися неймовірним заходом сонця. Такий я бачила тільки в рідному містечку, на березі Азовському моря.. І в одну мить все зникло..
Війна, окупація рідного міста зруйнувала плани…але ніщо не може знищити віри та надії. Чужинці, які нищать мою мрію, згинуть. Я чекаю на зустріч з тобою рідне місто. Знаю, що в Бердянська буде ще одне свято. Така вистраждана, довгоочікувана Перемога.»
