Бердянська міська територіальна громада

В рамках проєкту «Ми - Бердянськ» в гуманітарному штабі МВА та в приміщенні Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки відкрито виставку.

Місто, до якого раніше тисячі українців і українок приїжджали на море, зараз в ізоляції: порожні вулиці, чужі прапори, все чуже. Люди, які залишилися там, мусять виживати та стежити за кожним своїм словом. Люди, які виїхали, втратили не лише дім, але також звʼязки, близьких і місце сили. І саме про це ми презентована виставка

🌊 Бердянськ – місто на березі Азовського моря, яке вже майже два роки знаходиться під російською окупацією. Що там сталося навесні 2022 року? Що відчувають люди, які залишилися та чекають на ЗСУ? Яким був шлях тих, хто рятувався? Що допомагає триматися тим, хто приїхав в іншу частину країни, аби почати нове, тимчасове, життя?

Виставка «З кожною моєю згадкою про дім його стіни стають міцнішими» відповідає на ці та багато інших запитань. В її основу лягли спогади, образи та історії, які виринали під час мистецьких і арт-терапевтичних сесій онлайн-обʼєднання містян «Ми – Бердянськ». 

10 плакатів, які передають біль окупації та цим спонукають до взаємодії людей із різних міст, з різними досвідами. 

Для кого ця виставка?
🔹 для всіх, кому болить за Бердянськ і всі окуповані території,
🔸 для всіх, кому довелося покинути дім, рятуючись від війни,
🔹 для тих, хто жодного разу не був на Азовському морі, але прагне зрозуміти, як зараз живуть люди на узбережжі;
🔸 і, звісно, для бердянців і бердянок, які хочуть розповісти більше про рідне місто.

🌿 Виставка побудована на матеріалах піврічної роботи спільноти «Ми – Бердянськ», заснованої Ксенією Клейнос та Кирилом Пелівановим – громадськими діячами з Бердянська. Дизайн плакатів – Богдана Давидюк. Кураторка – Олена Субач. 

Проєкт «Ми – Бердянськ» реалізовано завдяки підтримці «Європейського фонду за демократію».